Мавки Полісся - красиві й страшні поліські мавки лісові

Поліські мавки лісові foto: mavki polissya Мавки (також відомі як нявки, лоскотки) — лісові німфи Полісся.

Мавка Полісся здебільшого сексуально приваблива молода дівчина. Водночас вона доволі наївна, не надто рішуча в своїх діях, часто не вміє боротися за своє щастя й кохання...


Хто така поліська мавка

Етимологію імені мавки М. Фасмер виводить з видозміненої форми - Навка, зближеної з основами "малий" (мавкати), нявкати та ін. В старовину сучасне Полісся являло собою цілісний лісоболотяний масив від російської Брянщини через усю північну Україну й південну Білорусь до польської Влодави й литовської Дзукії, тож історична поліська мавка, можливо, споріднена також із Навь - людським втіленням смерті, що не має фізичного тіла, а також з готським mawi - "дівчина" та литовською богинею лісу Медейною (Medeina).


Поліські мавки - це душі померлих молодих дівчат, що лишають по собі на землі чи болотах сліди босих дитячих ніг, влаштовують голі танці та інші забави, особливо під місячним сяйвом, власним співом і красою заманюючи до себе молодих хлопів, яких вони залоскочують до смерті або заводять у безвість. При цьому лоскотати означає не лише фізичну дію, але й замовляння.

Щоб уберегти себе від чар лісових мавок парубкам радили попоїсти добряче часнику або цибулі, чи мати в руках листя полину або любистку. Вважалося також, що сексуальну хіть мавок можна було відвернути від себе, вивернувши назовні власну сорочку. При цьому проти дівчат та жінок чари мавки не діють.


Замовляння від мавки

Мавко, мавко,
На тобі полинь,
А мене покинь.


Як виглядає мавка?

Мавки Полісся переважно мають округле бліде обличчя, красиві й блискучі очі, високий зріст і довге лляне (світле) волосся. При цьому голодна ("хтива") мавка завжди тримає свої волосся прикрашеним квітами. Головна особливість, за якою можна було впізнати мавку - її тіло на спині наче відкрите, крізь спину видно нутрощі.

Не маючи справжнього тіла, лісові мавки також не віддзеркалюються у воді й не відкидають тіні ніде, крім болота. Біжучи по траві, мавка також його не колише. Живуть мавки Полісся переважно на березах у глухому лісі поблизу боліт.


Подекуди зустрічалися також і мавки-хлопчаки, вочевидь гомосексуальної орієнтації, що мали коротке, кучеряве й руде волосся. Пізніше в деяких краях Полісся мавку вважали також за втілення нехрещеної дитини - яку можна відправити до раю, просто вголос "хрестивши" її будь-яким християнським іменем.

Поліська мавка постає перед чоловіком цілком оголеною, або вдягненою в тонкий і прозорий одяг. Доволі ревнива до своїх подруг-русалок. При цьому вважається, що мавки красивіші й менш небезпечні - тому "краще з мавкою, ніж русалкою".

Мавчин тиждень

Особливу активність лісові мавки проявляють до і після Купала, на Мавчин тиждень, відомий також як Зелений. У цей час по цілому Поліссю ходять голодні мавки, намагаючись звабити незайманих і нецілованих хлопців. При цьому, на відміну від іншої пори роки, на Мавчин тиждень вони переважно не залоскочують, а власне закохують у себе хлопців - які живуть по тому бобилями.


Особливо активні лісові оргії спостерігалися на Мавчин великдень - у четвер Мавчиного тижня.

"Лісова пісня" Лесі Українки

Мавка - Ох, як я довго спала!
Лісовик - Довго, дочко!
Вже й сон-трава перецвітати стала.
От-от зозулька маслечко сколотить,
В червоні черевички убереться
і людям одмірятиме літа.
Вже з вирію поприлітали гості.
Он жовтими пушинками вже плавають
на чистім плесі каченятка дикі.
Мавка - А хто мене збудив?
Лісовик - Либонь, весна.


Поліська мавка увічнена в світовій літературі геніальним твором Лесі України "Лісова пісня".


Вишуканий міфологічний спомин про лісову царівну Мавку, в образі якої поліський люд втілив уявлення про ідеал краси. Ідеал, який у Лесиному творі відзначається калейдоскопічним динамізмом і приймає іпостасі Весни-красни, царівни Хвилі, ясена-князя, озера “у рутвянім вінку”, суцільно заквітчаного простору, тобто образів з незаперечною етноестетичною генезою. Ще й сьогодні на території Полісся при дослідженні жанрової свідомості носіїв фольклору, можна натрапити на низку пісень, що в сільському середовищі побутують як "лісові" чи "ягідні", а в основу сюжету покладено здебільшого мотив про кохання. Записуючи поліський пісенний фольклор Леся Українка, без сумніву, була добре обізнана з його жанровою структурою та сюжетною палітрою.

Докладніше про Мавку лісову читайте в книзі Оксани Забужко "Нотр Дам де Юкрейн".

Фото: http://vk.com/lisova__pisnya

Тема: лісові мавки Полісся

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



2 comments:

Анонім сказав...

я би зустрів))

https://www.youtube.com/watch?v=7qWDckvlFp0

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, деякі євреї - פּאָלעסיע, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2014 ІЦ Полісся
Zhytomyr, Rivne, Chernihiv, Kyiv, Lutsk | Інформація | Співпраця