Костянтин ОСТРОЗЬКИЙ - князь Волині та Великий гетьман ВКЛ

foto: Перший в історії Великий гетьман (головнокомандувач збройних сил) Великого князівства Литовського, староста Луцька та каштелян Вільнюса, православний меценат та голова "руської партії" ВКЛ, уславлений переможець битви на Орші та один з найвидатніших полководців Полісся всіх часів, що виграв 58 битв із 60 - Костянтин Острозький народився 1460 року на Рівненщині в родині доньки князя Івана Бельського, внука Великого князя Литви Ольгерда [Algirdas], та русинського шляхтича Івана Острозького...

Рано втративши батьків, малий княжич Костянтин зростає під опікою свого старшого брата Михайла. З 1486 живе при дворі великого князя Литви Казиміра Ягеллончика [Kazimieras Jogailaitis] у Вільнюсі, де залучається до державних справ та виявляє неабиякі здібності під час першої Литовсько-Московської війни 1492-1494 рр., в ході якої Полісся неодноразово зазнає нападу московських і татарських загонів (зокрема 1482 року було спалено Київ), однак у кінцевому підсумку литовсько-русинським військам вдається зберегти контроль над всіма поліським землями.

Наприкінці свого життя головнокомандувач військ Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського Петро Янович Монтигердович [Petras Jonaitis Mangirdaitis] рекомендує новому Великому князеві ВКЛ Александру призначити Костянтина своїм наступником.

Таким чином 1497 року православний русин, князь Костянтин Острозький стає Великим гетьманом збройних сил ВКЛ.

Великий гетьман ВКЛ, князь Костянтин Острозький

Два шлюби (перша дружина - Тетяна, єдина донька Семена Олельковича, князя Ольшанського і Настасії, княгині Збаразької; друга дружина – Олександра Слуцька, дочка Семена, князя Слуцького) неабияк розширюють території спадкових маєтностей князя, що становлять загалом 91 місто, містечко й село. Серед них – Дорогобуж, Городець, Здолбунів, Красилів, Луцьк, Острог, Полонне, Рівне, Світязь, Турів, Чуднів. За великі здобутки на державній службі Костянтин Іванович Острозький також отримує чималі територіальні наділи - подвір'я Вільнюсі, Мінську, Луцьку, Кракові; піддані князя користуються привілейованим правом звільнення від повинностей, а купці, що торгують товаром із земель князя Костянтина, не платять мита до скарбниці Його коронної Величності. Дещо пізніше Костянтин Острозький отримує у своє користування ще й міста Чуднів та Звягіль з довколишніми селами.

Довіра Великого князя Литви та короля Польщі Жигимонта Старого [Žygimantas Senasis, Zygmunt I Stary] до князя є настільки великою,  що 1522 року він призначає Костянтина Острозького на посаду воєводи давньої литовської столиці м. Тракай. Католики в сенаті, що їх була переважна більшість, протестують проти цієї кандидатури, адже князь був лідером православної партії. Однак Жигимонт Старий наполягає на своєму, і кандидатуру князя Костянтина утверджують всупереч незадоволенню польських магнатів.

Політична діяльність князя Острозького

Політичний вплив гетьмана на життя держави важко переоцінити. Як друга особа Великого князівства Литовського, Руського та Жямайтійського, Костянтин Острозький стає найбільш впливовим православним магнатом усієї країни, що в змозі домогтися від влади, наприклад, 10 річних податкових канікул для міста Луцька. Окрім репутації власника майже фантастичного багатства і людини безмежного авторитету серед руської шляхти, князь заслуговує також на повагу православного духовенства як щедрий жертводавець у справі розвитку православ'я на території Великого князівства. Зокрема, під керівництвом гетьмана у Вільнюсі проходить православний собор, який серед іншого виступає за відновлення православного єпископства у Львові, а на Сеймі в Бресті підтверджуються принцип невтручання світської литовської влади у справи руської церкви.

князь Волині Костянтин Іванович Острозький

Крім того, князь Острозький ініціює і фінансує будівництво кам'яної п'ятибальної Богоявленської церкви та Троїцького монастиря в Острозі, а також церкви в селі Смолевичі Мінського повіту Білорусі. Дерманський монастир, що пізніше, за панування сина князя Костянтина, стане одним із центрів друкарства та книжної культури у Східній Європі, отримує від свого покровителя князя Костянтина рукописне Євангеліє в коштовній обкладинці. Будує і щедро оздоблює князь також і Миколаївську й Троїцьку церкви у Вільнюсі - остання збереглася до сьогодні та відома як головна українська церква столиці Литви.

Поза тим, гетьман Острозький активно долучився й до розвитку освіти на Волині, в Києві та інших поліських теренах. Зокрема, цілком вірогідним, хоча й не підтвердженим документально, є припущення про те, що саме Костянтин Острозький сприяв виходу книг білоруського книгодрукаря Франциска Скорини у Вільнюсі, надаючи тому відповідну фінансову допомогу. Опікування князя друкарською справою зумовило також і появу друкарського обладнання в Острозі, яке згодом було передано до Києво-Печерської лаври.

Полководець ВКЛ гетьман Острозький

Найбільш визначні здобутки князя Костянтина Острозького пов'язані з його бойовою доблестю. Впродовж своєї військової кар'єри литвини на чолі з князем виграють 33 битви з татарами, московитами і половцями... На Заході князя величають "руським Сципіоном" за видатне стратегічне мислення. Посол Ватикану Пізо пише, що "князь Костянтин може бути названий найкращим воєначальником нашого часу, він 33 рази ставав переможцем на полі битви... в бою він не поступається хоробрістю Ромулу" (лист датовано 1514 р.). Польські хроністи й біографи возвеличують князя-гетьмана "як другого Ганнібала, Піра та Сципіона руського і литовського... муж святої пам'яті і надзвичайно прославленої діяльності".

Так, обіймаючи посаду гетьмана ВКЛ, Костянтин Острозький успішно протидіє татарським військам Кримської орди на українських землям. Зокрема, 1512 року князь Острозький разом з польським гетьманом Каменецьким зупиняє татар під Вишневцем на Волині - у битві гине близько 5 000 татар, визволено 15 000 бранців і захоплено 10 000 коней. В 1518 році на Київщині гетьман знову розгромив татарське військо, ситуація повторила й 1527 року, коли татари знову спробували напасти на Волинь, однак були розбиті армією ВКЛ.

Військо Великого князівства Литовського

Однак, крім боротьби з татарами, гетьманові доводилося оборонятися також і від Московії. Так, у липні 1500 року під час битви біля Дорогобужа на річці Ведрош, що на Смоленщині, 8 тисячний загін ВКЛ зазнає поразки від 20 тис. московського війська.

У битві зазнає поранення та потрапляє в полон до ворога також і гетьман Острозький. Князь перебував в ув'язненні протягом 7 років, причому Москва наполегливо вмовляє його прийняти московське підданство.

Нарешті 1506 року Костянтин Острозький зважується на ризиковану справу: він буцімто погоджується скласти присягу, оформлюючи свій "заручний запис" про служіння Москві. Завдяки цьому гетьманові вдається вибратися з глибин Московії ближче до литовського кордону, звідки він вдало втікає на Батьківщину.

Найгучнішою ж перемогою полководця стає битва під Оршею 8 вересня 1514 року (зараз – містечко у Вітебській області Білорусі) в рамках війни Московського князівства з Литовсьоко-Руською державою. Військо ВКЛ на чолі з Костянтином Острозьким зустрічається в нерівному бою з московською армією, що переважає русинсько-литовське військо майже вдвічі, завдаючи їй тотального розгрому.

Православний меценат Костянтин Острозький

При цьому в усіх битвах, які проводив гетьман, активну та помітну участь брали поліські хоругви ВКЛ. Зокрема, як засвідчує показ війська Великого князівства від 1529 року, лише Волинське воєводство виставляло 5-те за чисельністю ополчення всієї держави.

Оборонець православної віри і щедрий меценат, один з найуславленіших полководців ВКЛ гетьман Костянтин Іванович Острозький помирає 1530 року у віці 70 років. Похований князь у Києво-Печерській Лаврі, де в Успенській церкві споруджено його надгробок - один з найяскравіших зразків української середньовічної пластики. Надгробок Костянтина Острозького переживає численні буремні події в Києві, однак знищується разом з усією Успенською церквою в листопаді 1941 року німецькою окупаційною владою.

Знищений надгробок князя Острозького

По собі князь лишає двох синів – Іллю, спадково – старосту Браславського та Вінницького, який помер у віці 30 років, та ще одного сина – князя Василя-Костянтина, що активно примножить собою величну славу гербу Острозьких.

© 2013, Ігор Свірин, спеціально для ІЦ Полісся

Тема: князь Костянтин Іванович Острозький - великий гетьман ВКЛ

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



0 comments:

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, деякі євреї - פּאָלעסיע, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2014 ІЦ Полісся
Zhytomyr, Rivne, Chernihiv, Kyiv, Lutsk | Інформація | Співпраця