Пішохідний похід: Волинь. Походи по Поліссю, озера

Пішоходні походи-маршрути по Волині

foto: pishohidniy pohid На Волині більше 220 озер та 130 річок. Причому озера в більшості карстового походження, і утворюють невеликі групи-сузір'я.

Ландшафт Волині утворився під впливом льодовика. Кінцеві морени льодовика пролягають через половину області (в Маневицькому р-ні). Саме тому там в ландшафті нерідко зустрічаються піщані пагорби та дюни, та й взагалі пісок переважає в північній частині області, і багато боліт, озер та річок. Докладніше про пішохідний похід по Волині...

Особливість Волині - величезні масиви лісу (пущі), що тягнуться на десятки кілометрів. Ліси переважно соснові, але є Цуманська пуща (новостворений національний парк), де значну частину займають дубові насадження, що нехарактерно для Полісся.

Масиви лісу, болота, мала заселеність, дикі лісові озера – незаймана природа.

На Волині є 3 національних парки (Шацькі озера, Прип'ять-Стохід, Цуманська пуща), Черемський заповідник та чимало заказників та пам'яток природи.

Історичних пам'яток на Волинському Поліссі теж вистачає... Багато з них ще часів неоліту. Древніх людей приваблювала велика кількість дичини та риби, а також присутність кременю. А кременю в північній половині області дуже багато.
Кургани, древні стоянки. До речі, недавно біля Хрінниківського водосховища знайшли залишки готського капища (а готи декілька століть панували на Волині).

Цікаві історичні пам'ятки першої світової війни. По Волині проходили воєнні дії Брусиловського прориву. А це чи не сама визначна подія на східному фронті, і основний удар був на території Волині. Тут воювали Денікін, Маннергейм, Краснов і т.д.

Через Маневицький район проходив удар на Ковель, тому місцевий ліс-тайга ще приховує багато таємниць.

Майже рік лінія фронту проходила по річкам Стохід та Прип'ять через всю область. Завдяки малолюдності і тяжкодоступності добре збереглись багато укріплень та бетонних дотів австро-німецьких військ вздовж русла, укріплення тягнуться аж до м. Пінськ на Білорусі.

Біля села Червища (де розташовувався Червищанський плацдарм), серед заплав Стоходу на острові сховався цілий форт. А Стохід розпадається на безліч русел з островами загальною шириною до 2 км.

До укріплень прокладали вузькоколійки. А вузькоколійок на Волині раніше було немало.
Втрати обох сторін (вбиті та поранені) були близько 1,5 мільйона (!!!). Зараз на Волині живе біля мільйона, тож не тяжко уявити масштаби.

До речі, події, описані в «Тихому Доні» чи «Доктор Живаго» - це саме фронт на Стоході.Та й цікавих пам'яток інших часів безліч.

Років чотири тому ходили в цікавий похід по Озерянському намисту.

Озерянське намисто - група з 12 озер карстового походження в Турійському районі. Ці озера знаходяться поряд, це одне, так би мовити, сузір'я. Майже всі - в одному лісі, неподалік від сіл Озеряни та Пересіка.

Озеро Пісочне ( на Волині з такою назвою до десятка озер) - популярне серед відпочиваючих, є турбази і т.д. На інших озерах турбаз немає і вони досить дикі, природа збереглась.

Плеса цих водойм порівняно невеликого розміру, від 250 до 700 м в діаметрі, з середньою глибиною 7-10 м .Саме глибоке - Перевірське – 21 м. Виникли після відходу льодовика.

Ось що написано в довіднику "Природно-заповідний фонд Волинської області" про заказник "Озерянський":

Цінний природний комплекс, що об'єднав сосново-дубові та осикові ліси віком до 65 років, луки, пасовища, болота та чагарники, а також 12 озер. Тут розмножуються різні види тварин, зокрема козуля європейська, заєць-русак, білка, куниця лісова, ряд видів птахів, а також видра річкова та журавель сірий, занесені до Червоної книги України.

Маршрут нескладний, хоча початкового знання в користуванні карти та компасу потребує. Карту бажано використовувати генштабівську (кілометровка) .

І додатково до карти непогано мати скріншоти з гугл-мапс. На цих знімках видно лісові дороги, вирубки, яких немає на карті. Карта гештабу 70х років, за цей час ліси змінились. Як і всюди на Волині, бажано мати репелент проти хижих упирів-комарів.

Стартували с села Озеряни. Ось про це село цікава інфо:

Історична довідка

В далекі часи село було розташоване в низинній та заболоченій місцевості на півночі Озерянського озера і звалося, як розповідають старожили, Сандовом. У центрі його стояли дво- і триповерхові будинки з мідною покрівлею. Були й магазини, майстерні, базар. Центр населеного пункту, де жили євреї, називали «містом», а околиці – «селом», де жили українці, які займалися рільництвом.

Коли проводилися сільськогосподарські і меліоративні роботи на північному боці озера, наші селяни знаходили різні речі побуту, гроші, зброю, кістки людей, гудзики з незнайомою емблемою. Очевидно, тут були бої, під час яких містечко Сандово було зруйновано.

Потім у цій місцевості настали голодні роки. Почалася епідемія холери. Людей залишилося дуже мало. Вони покинули це нещасливе місце і поселилися на південному березі озера.

Нове село, природно, назвали Озерянами. Воно було побудоване за короля Владислава II Ягайла. Після його заснування тут нараховувалося 65 дворів, магазини, базар, консервний завод, майстерні.

"Великим феодальним власником була Володимирська єпископська кафедра. В 1593 році був складений її опис, з якого видно, що єпископській кафедрі належали два містечка — Квасів і Озеряни, 31 село, 11 рибних озер, а також окремі двори і дворища". 3 цього виходить, що колись містечко Озеряни належало до Володимирських владик і заново заселене в 1577 році. Центр його, як і раніше в Сандові, називали «містом», а околиці — «селом».

В Озерянах оглянули місцеве озеро, далі до озера Бережистого, де й заночували. Гарне озеро, є один невеликий піщаний пляж.

З Бережистого попрямували до Пісочного - там день відпочинку. От лише весь простір занятий турбазами. На південно-західному узбережжі озера знайшли спокійне місце в лісочку і безліч чорниць навколо. Тут і заночували.

Півдня відпочинку, купання, каша з чорницями - і далі через ліс та поле до озера Бенедиктове.

На полі серед духм'яного різнотрав'я відчули п'янкий запах суниць. Поряд було повно налитих соком та сонцем відбірних ягід. Півгодини вимушеної затримки. Це були самі смачні сонячні суниці в моєму житті.

Бенедиктове озеро невелике, все серед лісу. Так як ці озера карстового походження - більшість з них мають форму воронки-лійки, тому берег може бути крутий. Зустріли декількох рибалок - сказали , що вода в цьому озері з домішками срібла, дуже чиста. Водяться раки - підтверження тому. Зробили запас питної води.

Ozera Volini
Озера Волині, Пересіка

Далі до села Пересіка, і потім на пошуки озера Пересіка. Озеро помітити тяжко - після меліорації рівень води впав - і здалеку плесо не видно. Після недовгих пошуків знайшли це озеро. Берег сильно заболочений, з одного боку росте мальовничий березовий гайок.

Ми тут були саменькі, пообідавши, попрямували через луг до лісу в напрямку озера Данилового (Гнялбище). В лісі болото. Трохи поблукавши в пошуках дороги ,покусані болотними комарами, вийшли на озеро Данилове...

Озеро Данилове. Сховане серед лісових хащів та боліт.

Діаметр 350 м, глибина 7,8 м. По довгій кладці серед очерету виходимо на дерев'яний пірс ( на кожному озері він обов'язково є, дякувати рибалкам).

На кладці грілась гадюка. Пляжу немає - все узбережжя заболочене, ліс та очерет.

Поряд з озером порожній будиночок - озеро в оренді. Вже близько 8-ої вечора і ми вирішуємо ще встигнути на озеро Погоріле.

Теж заболочене озеро, кладка з пірсом. І знову гадюка. Тогоріч була тепла зима , і результат - багато змій. Тому треба бути обережним.


Вертаємось на Данилове, де ставимо намет.Вода дуже чиста, на глибині метрів двох видно вершини водоростей , які стовпами десь зникають в темряві води. Таке враження, що тут повно водяників та русалок.


Купаємось - але трохи моторошно...Сутеніє,ми одні на цьому озері, десь поряд в болотах кричать-курликають журавлі.

Ozera Volini
Похід по Волинських лісах

Цитата з «Лісової пісні» Лесі Українки якнайкраще підходить для опису цих місць:

"Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп'я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину - то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Саме озеро - тиховодне, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура, - повна ніжної задумливої поліської краси".

Пірс заходить на метрів 30-40 на плесо.

Вже в темряві ставимо намет і з ліхтариками збираємо дрова. Після вечері повертаємось на пірс.

Це ніч на Івана Купала. Клубочиться туман над озером. Пів ночі серед озера , під міріадами зірок, зігріваємось гарячим чаєм. Зранку вийшов на пірс -а там море квіток латаття, які розпустились під яскравим сонцем.

О другій половині дня вертаємося в с. Пересіка, де сідаємо на маршрутку до Ковеля.

Забув додати - поряд з Пісочним ще заглянули на озеро Болотне. Назва говорить сама за себе.

Маршрут нескладний, обійшли 9 озер з 12 . Інші 3 озера трохи поодаль.

Всі 12 можна обійти за 3 дні. Маршрут можливо почати також в Голобах, а закінчити в Купичеві, де йде траса на Турійськ.

Автор, фото: Odzer, http://board.lutsk.ua

 
:: Чтобы получить информацию по-русски, ищите – пешеходный поход на Волынь, волынские озера, пеший поход в лес на Полесье.
:: To get more information in English please ask or google for – hiking in Volyn lakes, hiking in the woods of Polesia.
:: Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – žygiai į miškus, ežerai Voluinėje, Ukrainos Polesė.
:: Каб атрымаць інфармацыю па-беларуску, шукайце - пешаходны паход на Валынь, валынскія возера, пешы паход у лес на Палессі.
:: Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – piesze wędrówki w lesie na Polesiu.

Тема: пішохідний похід по волинських озерах

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



0 comments:

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, деякі євреї - פּאָלעסיע, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2014 ІЦ Полісся
Zhytomyr, Rivne, Chernihiv, Kyiv, Lutsk | Інформація | Співпраця