КЛІМАТ ПОЛІССЯ: дослідження вчених і довготривалий прогноз погоди на Поліссі

Проект ЄС "Включення питань змін клімату в управління вразливими екосистемами: природно-заповідні території Полісся, Україна".

foto: WetlandsClimate ProjectКомплексне дослідження вчень щодо кліматичних змін на Поліссі вказує на зростання середньої річної температури повітря (особливо влітку), пом'якшення зими, збільшення повторюваності сильних дощів і злив, триваліше затоплення річкових заплав, значне зростання кількості та інтенсивності сильних снігопадів, натомість зменшення на поліських теренах швидкості вітру та кількості ураганів...


2011 року в Поліському заповіднику відбувся семінар по проекту Європейського Союзу "Включення питань зміни клімату в управління вразливими екосистемами: водно-болотні та лісні заповідні території Полісся (Україна)".

В першу чергу метою проекту є розробка Місцевих планів по адаптації до змін клімату для обох пілотних територій, що стане основою для реалізації пілотних проектів, що також фінансуються за рахунок проекту. Водночас, багато уваги приділяється підвищенню обізнаності громадськості та потенціалу місцевих органів влади з питань адаптації до зміни клімату. Проект впроваджується Асоціацією VERSeau Développement (Франція) у співпраці з Українським товариством охорони птахів і Національним парком Піренеї (Франція).

Пілотними територіями проекту є Поліський заповідник (Житомирська область) та Національний природний парк "Прип’ять-Стохід" (Волинська область).

Вчені відмічають, що з 90-х років ХХ ст. на Поліссі спостерігається значима тенденція до зміни клімату, яка проявилась насамперед у зростанні за останні двадцять років (1991-2010 рр.) середньої річної температури повітря на величину близько 1,0 ºС відносно кліматичної норми (1961-1990рр.). Найбільший внесок у зміну річної температури в регіоні мали зимовий та весняний сезони. Їх середня температура зросла, відповідно, на 1,6 Сº та 1,3 Сº.

Зростання середньої річної температури приземного шару повітря призвело до зменшення суворості зими на Поліссі і збільшення кількості днів з надзвичайною пожежною небезпекою у теплий період, особливо на півночі Житомирської області. Підвищення температури повітря впродовж останніх десятиріч, призвело також до зростання середньої річної температури води від 0,1 до 0,6 ºС.

Найбільше зросла температура води весною. Важливим фактором функціонування екосистеми річок є дата переходу температури води через 0,2 ºС, яка навесні являється показником зникнення льодових явищ на річках та початком процесу інтенсивного насичення киснем річкових вод, а восени – початком утворення льодових явищ. Проведені дослідження показали, що дати переходу температури води через 0,2 ºС навесні (в цілому по басейну Верхньої Прип’яті) змістилася за 1991-2010 рр. на 10 діб до початку року, тривалість періоду "вільного" русла (відсутність льодових явищ) збільшилась на 13-15 діб. На 20% впродовж останніх двох десятиріч зменшилася на річках басейну середня товщина льодового покриву. При цьому його максимальна товщина зменшилася майже на третину.

Дата переходу температури води через 10 ºС навесні характеризує початок швидкого росту водної рослинності, розвиток планктону, а також початок нересту риби та земноводних у водному середовищі. В останні десятиріччя ці процеси на Поліссі починаються на два тижні раніше.

Вчені зазначають, що зміна термічного режиму на Поліссі супроводжується зміною режиму зволоження. Протягом останніх двадцяти років просторовий розподіл опадів, а відповідно і режим зволоження на Поліссі змінився. Ці зміни полягали у тому, що при несуттєвих змінах річних сум опадів в цілому на Поліссі впродовж 1991-2010 рр.(різниця з попереднім періодом становить всього 4-5%) відбувся перерозподіл їх сезонних та місячних значень.

Кількість опадів зросла в усі сезони (крім зимового), але найбільш суттєво – у перехідні – навесні та восени (відповідно, на 12 та 8%). Зимовий сезон характеризується певним зменшенням кількості опадів, особливо значним впродовж грудня-січня місяців (на 15-18%). Вказані зміни є однією з причин зменшення величини вологозапасів впродовж зимового сезону та, відповідно, зменшення об’єму весняного водопілля на річках регіону в останні десятиріччя.

Ці зміни також зумовили зміну гідрологічного режиму річок басейну Верхньої Прип’яті. Водний режим річок басейну визначається їх живленням, що залежно від сезону року може бути сніговим, дощовим та підземним. Від переважання тих чи інших видів живлення та їх змін впродовж року залежать внутрішньорічні коливання стоку. Протягом останніх двадцяти років у регіоні спостерігається суттєве (майже на половину) зменшення внеску снігового живлення річок і збільшення майже вдвічі частки постійного підземного живлення.

Кліматичні зміни, що відбуваються впродовж останніх десятиріч, вплинули на характеристики весняного водопілля річок басейну. Передусім, це стосується термінів проходження водопілля в цілому та його максимуму, зокрема. Суттєве зростання середньомісячної температури повітря впродовж січня-березня місяців сприяло зміщенню початку весняного водопілля на більш ранні терміни(близько двох тижнів) впродовж останніх двох десятиріч. Аналогічні зміни відбулися із термінами проходження максимуму весняного водопілля.

Важливим аспектом гідрологічного режиму для річок басейну Верхньої Прип’яті є тривалість затоплення їх заплави. Заплави річок регіону активно використовуються як сіножаті та пасовища, тому питання тривалості їх затоплення є достатньо важливим для місцевого населення. Вплив сучасних кліматичних змін на гідрологічний режим річок регіону призвів до збільшення імовірності виходу води на заплаву та зростання тривалості затоплення заплав. Ці зміни стосуються насамперед північно-західної частини Полісся (північ Волинської та Рівненської областей), де спостерігається найбільший ріст опадів (до 10%). У той же час на півночі Житомирської області у районі Поліського заповідника спостерігається зменшення річної кількості опадів і збільшення посушливих явищ.

Змінилась також структура опадів. Біля 70% опадів на Поліссі випадає у теплий період року, при цьому майже третина з них у вигляді сильних дощів та злив. Протягом останніх двадцяти років внесок сильних дощів та злив у суму опадів теплого періоду і відповідно річну суму суттєво збільшився. Це характерно для північно-західного регіону Полісся. На сході регіону протягом останніх років цей показник залишався майже незмінним з незначною тенденцією до зниження.


Одним з головних проявів регіональних кліматичних змін в Україні на фоні глобальних процесів потепління є збільшення кількості стихійних метеорологічних явищ та екстремальних погодних умов. На Поліссі стихійними можуть бути близько 20 метеорологічних явищ, за якими Українська гідрометслужба проводить регулярні спостереження, прогнозування і попередження населення. Це – сильні вітри, шквали, смерчі, зливи, град, сильні та тривалі дощі, снігопади, сильні хуртовини та пилові бурі, налипання мокрого снігу, складні відкладення, ожеледь, туман, сильна спека, сильний мороз, надзвичайна пожежна небезпека.

Протягом останніх десятиріч на Поліссі спостерігається стійка тенденція до збільшення повторюваності сильних дощів та злив. Найбільш яскраво ця тенденція проявилась на північному заході регіону. На цій території кількість зазначених явищ за останні тридцять років зросла майже вдвічі. Цей ріст супроводжувався збільшенням інтенсивності опадів . На сході регіону ці зміни були значно меншими і почали проявлятися лише з початку ХХІ ст.

З середини 90-х років на Поліссі спостерігається значне зростання кількості та інтенсивності сильних снігопадів. Ці тенденції характерні для усього Полісся, але на півночі Житомирської області, у районі Поліського заповіднику вони більш інтенсивні. На відміну від сильних снігопадів, кількість випадків налипання мокрого снігу, що досягли критеріїв небезпечності на Поліссі зменшувались протягом 80-х рр. ХХ ст. У 90-і роки таких явищ у регіоні стало значно більше, але з початку ХХІ ст. їх повторюваність знову суттєво зменшилась. Зменшився і діаметр відкладень та тривалість їх наростання та зберігання.

У другій половині ХХст. в Україні спостерігалось зменшення кількості випадків стихійних ожеледно-паморозевих явищ, у тому числі і сильної ожеледі, яке досягло свого мінімуму на початку 90-х років. Цей процес був характерний і для Полісся. При цьому у регіоні тривалість обледеніння зростала, а діаметр відкладень залишався майже незмінним.. У кінці ХХ на початку ХХІ ст. кількість сильних обледенінь на Поліссі почала зростати. Вони мали невеликий діаметр і незначну тривалість, порівняно з попередніми десятиріччями.

На Поліссі спостерігається послаблення циклонічної і посилення антициклональної діяльності, яке призводить до зменшення швидкості вітру в цілому і відповідно зменшення повторюваності випадків ураганного вітру.

З середини 80-х рр. ХХ ст. у регіоні спостерігається стійке зменшення кількості буревіїв, яке досягло свого мінімуму на початку ХХІ ст. При цьому найсильніші вітри спостерігались у 90-х роках ХХ ст.

Посилення антициклональної діяльності у теплий період на Поліссі зумовило збільшення трансформації повітряних мас, підвищення температури повітря, що разом з посиленням вологовмісту повітряних мас призвело до зростання інтенсивності конвекції. Внаслідок таких змін у регіоні зросла кількість сильних злив, граду, шквалу, збільшилося число днів з грозою. Збільшення інтенсивності конвекції, яке спостерігалось на фоні зростання антициклогенезу призвело також до зміни структури опадів. Опади у теплий період року наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. на Поліссі мали переважно зливовий характер і велику інтенсивність.

Посилення антициклональної діяльності у регіоні сприяли встановленню спекотної і сухої погоди у теплий період, яка зумовлює виникнення загрози пожеж. Ця загроза зростає по мірі збільшення тривалості такого періоду і посилюється із підвищенням температури повітря, швидкості вітру і зменшенні відносної вологості повітря та відсутності опадів.

Протягом останніх десятиріч на Поліссі, особливо у районі Поліського заповідника спостерігається стійка тенденція до зниження середньої пожежної небезпеки іі підвищення високої та надзвичайно високої пожежної небезпеки. Такі зміни вимагають навіть в умовах не дуже посушливого літа посиленої роботи лісових господарств та підрозділів цивільного захисту щодо попередження пожеж.

Результати моделювання клімату на 2011-2040 рр. для збалансованого сценарію розвитку суспільства А1В показують, що середня річна температура повітря на Поліссі продовжуватиме зростати і збільшиться на 0,6-1,2 0С порівняно з 1971-2010 рр. При цьому зростатиме як максимальна, так і мінімальна температура повітря. Найбільший ріст температури спостерігатиметься влітку.

Прогнозовані зміни багаторічних середніх місячних та річних сум опадів незначні – для більшості місяців близько 5%. Збільшуватиметься кількість та інтенсивність екстремальних погодних явищ, зокрема, зросте кількість днів з сильними та дуже сильними опадами, особливо на північному-заході регіону. Збільшиться і їхня інтенсивність.

Водночас зміни клімату на півночі Волинської та півночі Житомирської області будуть проявлятися по-різному. Так, максимальне за рік число вологих днів (R≥1мм) у 2011-2040 рр. по відношенню до 1971-2010 рр. зросте на півночі Волинської області (10 днів) і зменшиться на півночі Житомирської області (7,5 днів).

На практиці це означає, що якщо у першому регіоні зростатиме кількість повеней, тривалість затоплення заплав то другий регіон потерпатиме від посухи. Зросте й пожежонебезпечність. Ці явища негативно вплинуть на екосистеми та господарську діяльність регіону.

Такі зміни клімату вже призвели до погіршення стану водно-болотних екосистем, а також різкого зменшення при цьому біологічного різноманіття, зменшення приблизно у 10 разів біологічної продуктивності травостою (сіна – з 120 т/га до 10-15 т/га). При додатковій дії осушення відбувається швидка трансформація осокових боліт у торф’янисті луки – справжні луки – пустищні луки; у лісових екосистемах – збільшення у складі флори південних теплолюбних світлолюбних та узлісних видів, деякі з яких негативно впливають на екосистему на здоров’я людей, такі як амброзія. У ботаніко-географічному плані очікується проникнення у ліси низки середньоєвропейських теплолюбних видів, в т.ч. гірських. У видовому складі фауни також спостерігаються зміни: зафіксована поява південних степових видів, таких як нетопир середньоземноморський, канюк степовий, совка, білозубка мала тощо. Водночас скорочується кількість видів фауни, притаманні лісовій зоні Європи: рись, глухар, бородата сова, косуля.

Вчені визначили наступні вразливі екосистеми на території НПП "Прип”ять-Стохід" та в Поліському заповіднику: русла річок - зменшення чисельності водоплавних птахів, таких як крижень, лиска, заплавні луки – стійке зниження чисельності чайки, коловоднику звичайного; осушені торфовища та луки – загалом зменшення видового різноманіття на 70%.

В рамках проекту планується провести ряд практичних заходів з відновлення вразливих екосистем, такі як підтоплення торфовищ, розчистка русла річки від зайвої рослинності. Результати одного з таких пілотних проектів з протипожежного захисту на території Поліського заповіднику можна було побачити на практиці: встановлено ряд гребень для утримання води на території заповіднику, а також проведено протипожежну мінералізовану смугу між торфовищем та лісом загальною довжиною 36 км.

Сподіваємося, що ці заходи дозволять пом’якшити прогнозований вплив змін клімату на екосистеми та зберегти унікальну природу Полісся!

Докладніше про проект "Включення питань змін клімату в управління вразливими екосистемами: природно-заповідні території Полісся, Україна" дивіться на сайті www.wetlandsclimate.net.

 
:: Чтобы получить информацию по-русски, ищите – климат Полесья, исследования, проект ЕС "Включение вопросов изменения климата в управление уязвимыми экосистемами: природно-заповедные территории Полесья, Украина".
:: To get more information in English please ask or google for – climate of Polissya, natural parks in wetlands and forest areas in Polissia, EU project "Integrating Climate Change into Vulnerable Ecosystems Management: natural parks in wetlands and forest areas (Ukraine)".
:: Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – klimat na Polesiu, badania naukowców, projekt UE.
:: Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – Polesės klimatas, ES proektas "Klimato kaitos problemų įtraukimas į pažeidžiamų ekosistemų valdymą: saugomos teritorijos Polesėje, Ukrainoje".
:: Каб атрымаць інфармацыю па-беларуску, шукайце - клімат Палесся, даследаванні, праект ЕС "Уключэнне пытанняў змены клімату ва ўпраўленне ўразлівымі экасістэмамі: прыродна-запаведныя тэрыторыі Палесся, Украіна".

Тема: клімат Полісся, прогноз погоди в поліських регіонах

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



0 comments:

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, деякі євреї - פּאָלעסיע, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2014 ІЦ Полісся
Zhytomyr, Rivne, Chernihiv, Kyiv, Lutsk | Інформація | Співпраця