ГОЛУБІ ОЗЕРА Олешні на Чернігівщині (с. Олешня, Софія Русова, отаман Галака)

Голубі озера та Олешня: як доїхати і де відпочити.

foto: golubi ozera oleshnya Унікальні Голубі озера (інакше хибно "Блакитні озера"), що утворилися на місці колишніх кар'єрів із видобутку кварцового піску, в гончарському селі Олешня на Чернігівщині.

Чудові пісочні пляжі та чиста блакитна вода Голубих озер Олешні посеред величних лісів у районі заказника "Замглай"...


Олешнянські "Голубі озера"

Голубі озера Олешні (місцеві кажуть просто "кар'єри") знаходяться в Ріпкінському районі Чернігівської області посеред величезного соснового бору. Через село Олешня тече струм Сухий вир, який належить до басейну Дніпра. Відстань до кордону з Білоруссю автодорогою становить 18 км, до райцентру Ріпки - 24 км, до Чернігова 60 км.

Дивовижні Голубі озера вирізняє напрочуд чиста блакитного відтінку вода, а також чудові пісочні пляжі та цілющі властивості, через що й приваблюють до себе туристів з усього Полісся, інших регіонів України та Білорусі, Росії, Литви, Польщі та навіть Америки. При цьому приїздять гості на Голубі озера Чернігівщини не лише влітку, адже цей куточок Полісся славиться також і своїми багатими мисливськими угіддями – поміж стародавніми поселеннями Ловинь і Замглай (заказник "Замглай"), в районі лісових сіл і хуторів Аткильня, Невкля, Перерост, Моложава, Черецьке, Картовецьке, сіл Минаївщина й Тупичів, де зустрічаються навіть глушці (по-поліські - глухарі).

За 25 км у напрямку с. Бурівка знаходиться хутір Безиків (Безиков), де останніми роками активно селяться сім'ї переселенців з міст - натурали, що пробують розвивати власне натуральне екологічне господарство ("родові помістя"). Поруч торф'яні болота (торфовища) с. Невля. На півночі ж від Олешні знаходиться смт. Добрянка, що відоме як останній осередок переселенців-росіян старообрядницької православної традиції.



Крім староправославної церкви в Добрянці є також потужний футбольний клуб "Полісся" та пам'ятний знак на честь перебування в селі 1772 р. ватажка російської селянської війни Є. Пугачова.

Чому в Олешнянських Голубих озерах, яких загалом налічується 4, вода така особлива?

Унікальність Голубих озер Олешні в тому, що дно кожного озера вкривають поклади кварцового піску, який використовується для виготовлення скла. Такий пісок відрізняється від звичайного як властивостями, так і кольором, надаючи воді яскраво блакитного відтінку. Саме тому озера і називають "голубі".

Площа найбільшого з Голубих озер Олешні (Голубе озеро, Велике) сягає 20 га та має глибину біля 20 м.

golube ozero

Як доїхати на Олешнянські Голубі озера (розклад 2011-2012):

Із Західного та Центрального Полісся - автомобілем на Чернігів, далі по трасі М-01 Чернігів - Нові Яриловичі через Ріпки до повороту на с. Грибова Рудня і повз нього до села Олешня.

Залізницею з Чернігова - електропоїзд експрес №853 Чернігів-Гомель о 17.55 - їхати до станції Грибова Рудня (прибуття 19.10), що знаходиться фактично на самих Голубих озерах. Електричка з Чернігова іде о 8.40, в Грибовій Рудні о 10.10.

Залізницею з Києва - поїзд №54К "Київ-Петербург" відходить о 10.30, в Чернігові о 13.23, їхати до станції Горностаївка (прибуття в 14.37), звідти 10 км до Голубих озер лісовою дорогою Поїзд №94Ш "Одеса-Мінськ" по непарних днях відходить о 0.27 хв., на станції Горностаївка о 5.30.

Назад зі станції Грибова Рудня на Чернігів поїзд іде о 9.07 ранку, електричка о 5.53 та 15.47, зі станції Горностаївка через Чернігів на Київ поїзд о 3.55, 10.04 щодня та о 19.04 по парних днях.

Автобусом на Олешню можна дістатися через Чернігів, звідки щодня крім вівторка та четверга о 6.00 та 13.15 від ринку "Нива" курсує автобус за маршрутом Чернігів-Олександрівка, назад о 8.13 та 15.19 (актуально на вересень 2010 р.)

С белорусского Полесья дорога на Голобые озера Олешны - на авто через Гомель по трассе М-08 до границы Украины далее по трассе М-01 на Чернигов после с. Нова Папирня поворот на с. Грыбова Рудня, за ним с. Олешна.

Ж/д транспорт - поезд №854 Гомель-Чернигов, отправление 6.48 по белорусскому времени до станции Грыбова Рудня (9.06). Также поезд №86 Минск-Киев через Гомель до станции Горностаевка (прибытие 3.25), Минск-Одесса по четным числам (прибытие 18.34).

Голубі озера: інфраструктура:

На Голубих озерах Олешні погане покриття всіх мобільних операторів, за винятком Life. У сезон на березі працює відкрите кафе з диско-майданчиком. На залізничній станції поруч та в селі є магазини, де можна купити всі необхідні харчі, напої. Туристи стають наметами просто на березі Голубого озера, рідше зупиняються в місцевих садибах, що дедалі більше орієнтуються на поселення відпочивальників.

На березі можна взяти човна для прогулянок по Голубих озерах. На піковий туристичний сезон улітку, особливо на свята (День Конституції, День Незалежності) на Голубих озерах влаштовують навіть мінідискотеки. Основною проблемою в цей час стає сміття.


Проживання на Голубих озерах: садиба Софії Русової в Олешні пропонує малесенькі кімнатки в кількох дерев'яних будиночках. У кімнаті є двоспальне ліжко та холодильник (не в усіх). У коридорі санвузол з гарним душем і гарячою водою. Садиба розсташована в самому центрі села на майдані Софії Русової, поруч є ставок, магазини. Пішки до озер доволі далеко - 30-40 хв. Ціна проживання - 150 грн за кімнатку. Адміністраторка туристичного комплексу Софії Русової п. Тамара 093-675-5843.

Відпочинок на Голубих озерах на сьогодні безкоштовний.


Блакитні озера та довколишні ліси:

У навколишніх лісах у сезон можна набрати вдосталь ягід - суниці, малина, чорниця, ожина, брусниця. Також ростуть усі без винятку поліські гриби, включно з рідкісними рижиками. Ліс переважно сосновий, також березові, дубові гаї.

Риболовля на Голубих озерах:

Селяни та гості з Ріпок, Городні, Чернігова стверджують, що "рибалка" на Голубих озерах доволі скромна, хоча за належних зусиль можна взяти окуня та щуку, сазана.

Подивитися на карті Голубі озера Олешні

Село Олешня

З 1928 р. через с. Олешня проходить залізниця Чернігів-Гомель. У 1980-их роках була побудована залізнична платформа Олешня, поруч також Грибова Рудня. Основна частина с. Олешня знаходиться на схід од залізниці, у той час як на захід, уздовж вулиці Піонерської, розташована менша частина Олешні, звана просто Хутір.

Центральна вулиця с. Олешня – Трудова – сполучає її з автострадою Чернігів — Гомель, відстань до якої становить 9 км. У зв'язку з розвитком туризму ціни на хати в селі Олешня зростають до близько 5 тис. євро.

Історія Олешні

Олешня була заснована як село Чернігівського полку 1706 року, коли Лівобережне Полісся перебувало в складі Гетьманщини.

Після ліквідації росіянами автономії Гетьманщини, зокрема й знищення 1782 року Чернігівського полку, Олешня відходить до Городнянського повіту ("уєзд") Чернігівського намісництва, який з 1796 р. входить до складу Малоросійської, пізніше Чернігівської губернії Російської імперії.

1895 р. в Олешні засновується перша на Лівобережному Поліссі гончарна школа.


У часи Визвольних змагань у березні 1918 р. Олешня входить до складу Городнянського повіту Чернігівської землі УНР,однак з поразкою останньої у січні 1919 р. захоплюється Червоної армією, хоча партизанські дії проти більшовиків у лісах тривають до середини 20-х років.

Особливою активністю та жорстокістю вирізняється загін, яким командує отаман Іван Галака, що здійснює регулярні атаки на підрозділи червоноармійців та місцевих більшовиків, серед них і цивільне єврейське населення, співпрацює з загонами БНР генерала Станіслава Булак-Балаховича [Станіслаў Булак-Балаховіч]. Зимою 1921 року, підтримуючи наступ військ УНР, отаман Галака із загоном біля 700 вояків поширює свій контроль над усіма лісовими теренами Чернігівського й Городнянського повіту, активно діє і на білоруському Поліссі.

Після захоплення повстанськими силами містечка Ріпки їній штаб поширює таку відозву: "Громадяни! Спасайтесь од насильників-жидів, які розстрілюють вас у ЧеКа. Ви не ждіть, доки вас усіх перестріляють, а бийте їх. Ми боремось за вас. Галака".

Згідно з офіційною версією, 1922 р. отамана Галаку у сьогоднішньому Галаківському лісі все-таки вбиває агент ЧеКа (каральні більшовицькі загони), хоча в документах КГБ зафіксовано, що отаман Галака, якого пізніше називали поліський Робін Гуд, можливо вижив, влаштувавши свою фіктивну смерть, у подальшому переховувався на хуторах і таємно похований у містечку Городня. Головна скарбниця отамана Галаки, яка за переказами ветеранів повстаньского руху була закопана на болотах між Невклею та Лозовим, так і лишилася не знайденою.

Пізніша радянська історіографія традиційно називає отамана бандитом і приписує йому різноманітні звірства, котрі у споминах місцевих мешканців пов'язуються натомість із червоним терором.

Могила отамана Івана Галаки в с. Пилипча

У всякому разі 1922 року в с. Олешня офіційно формується сільська рада, до якої й сьогодні належать також села Грибова Рудня, Олександрівка, селище Заводське.

1923 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи Олешня відходить до новоутвореного Ріпкинського району Чернігівської губернії, потім області.

Під час Голодомору Олешня зазнає відносно менших втрат у порівнянні з іншими краями Лівобережжя - передусім завдяки своїм лісам, а також відсутності місцевого колгоспу.

Наприкінці серпня 1941 до Олешні входять підрозділи 43-го армійського корпусу Вермахта, штаб якого розташовується у другій хаті по сьогоднішній Шкільній вулиці. Нацистська окупація триває до жовтня 1943. Під час Другої світової війни довкола Олешні діють переважно радянські партизани.

У повоєнний період у селі розвивається промисловість, пов'язана з кар'єрами. З того часу на дні озера Великого залишився навіть екскаватор.

Під час Чорнобильської катастрофи Олешня зазнала радіаційного забруднення (на сьогодні село належить до 4-ї зони відчуження).

У 2009 р. за незаконну комерційну діяльність довкола Голубого озера було звільнено керівника ДП Добрянський лісгосп.

Станом на 2011 р. населення Олешні становить близько 900 осіб.

Відомі уродженці с. Олешня:

Софія Русова (у дівоцтві Ліндфорс) (1856 — 1940) — засновниця української дошкільної педагогіки, авторка першого українського букваря, відомий поліський педагог і громадська діячка, одна з піонерок українського жіночого руху, член Центральної Ради.

Михайло Денисенко (нар. 1917) — художник, лауреат Премії ім. Катерини Білокур, Заслужений майстер народної творчості України


Визначні пам'ятки с. Олешня:

В Олешні знаходиться православна церква Святої Катерини середини XIX століття, пам'ятний знак на честь Софії Русової.

Окрім цього, в селі збереглася садиба Ліндфорсів, сьогодні - музейний і туристичний комплекс, старовинна липова алея.

У сільському сквері з 1950-их років стоїть пам'ятник селянам, загиблим під час Другої світової війни в складі Червоної армії.

Гончарство

Олешня є визнаним гончарним центром усього Лівобережного Полісся. Декілька майстрів Олешні були відзначені званням "заслужений майстер народної творчості". Олешнянські гончарні вироби широко представлені у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в с. Опішня на Наддніпрянщині.

Кварцові скляні піски

В с. Олешня та її околицях залягають високоякісні кварцові скляні піски загальнодержавного значення, що їх видобувають у відкритих кар'єрах, на яких працює велика кількість сільських мешканців.

Автор: Володимир Сенюк спеціально для ІЦ Полісся, використано матеріали та фото Пікетажного клубу й Благодійного фонду ім. С. Русової.


:: Чтобы получить информацию по-русски, ищите – Голубые озера Олешни, как доехать на Голубые озера под Черниговом, черниговские Голубые озера, старообрядцы Добрянки, атаман Иван Галака, педагог София Русова.
:: To get more information in English please ask or google for – Holubi ozera (Golubi, Blakytni) nearby Chernihiv, Blue lakes of Oleshnya village, teacher Sofia Rusova, otaman Galaka.
:: Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – Holubi ežerai šalia Černigovo, Olešnja kaimas, pedagogė Sofija Rusova, vadas Halaka.
:: Каб атрымаць інфармацыю па-беларуску, шукайце - Голубыя (Блакітныя) азёры, Алешня, як даехаць на Голубыя азёры пад Чарнігавам, чарнігаўскія Голубыя азёры, Софья Русова, атаман Іван Галака.
:: Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – Holubi jeziora pobliżu Czernigowa, w. Olesznia na Polesiu, nauczycielka Zofia Rusova, wódz Ivan Halaka

Тема: Голубі озера в с. Олешня на Чернігівщині

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



14 comments:

tourizm сказав...

Кстати, ребята, сейчас ведутся разговоры по поводу сдачи Большого озера в оренду инвестору, который в свою очередь должен поддерживать чистоту и порядок на озерах, благоустроить большое озеро для активного отдыха ну и скорее всего будет братся плата за вьезд на голубые озера! Вот недавно опубликованный материал: [url=http://tour-cn.com.ua/news/golubye_ozera_skoro_stanut_platnymi/2011-04-23-1397]Голубые озера скоро станут платными?[/url]

Анонім сказав...

Глубина большого озера 20 м, там экскавататор. Возможно он его достанет и поимеет доход. А так местная власть должна все обустроить, может тогда сумеет сделать колодцы для местных жителей.

Анонім сказав...

Класні місця ці голобі озера

Анонім сказав...

Тільки но приїхала з так званої садиби Софії Русової. Маю незабутні враження!!!! Почати можно з простого: ми вирішили відпочити на Україні і влаштувати мамі відпустку на голубих озерах у селі Олешня (http://siver-obereg.at.ua/publ/sadiba_sofiji_rusovoji/1-1-0-91). Працівник з Чергінівської обласної асоціації сільського зеленого туризму “Сіверянські обереги”, який зустрів нас з мамою у місті, взяв з нас наперед усі гроші, сказавши що двокімнатний номер у дерев'яній хатціі коштує 200 грн. Після того, як ми з'ясували, що озеро знаходиться в 35-40 хвилинах від садиби, замість обіцяних 10, моя мама вирішила скоротити своє перебування до 3х днів завмість запланованих 8ми. Тому що для нас було принциповим щоб місце купання було поруч, про що ми і казали по телефону одразу. Але в перший день говорити це вже було нікому, тому що після того, як нас завезли з Чернігова у садибу, вищезгаданий працівник асоціації був уже абсолютно нетверезий і з привітного тристичного агента на ваших очах перетворився у сумного алкоголіка який не здатний вже навіть надіти на себе штани після купання. Так от, в перший день нас завезли на озера на машині все розказуючи, що до озер йти 10 хвилин, і все ще обіцяючи, що в нашому номері з'явиться обіцяна електро плитка. Ми ще не зовсім панікували, а дарма. І оскьльки вимагати щось від абсолютно п'яної людини вже неможливо ми відклали це на наступний день. Наступного дня, коли приїхав власник садиби, з’ясувалося, що номер коштує 150 грн!!!! І нам можуть повернути тільки 50% від сплаченої суми грошей. Я перебуваю ще й досі у шокованому стані, тому що окрім того що тобі назвали завищену ціну, тебе обманювали на кожному кроці. Окрім відстані до озера (яка становить майже 2 км) нам казали, що садиба охороняється, що в селі є кафе де можна їсти і магазини де можна купити все необхідне. Територія не те що не охороняється, вона просто огорожена і то не повністю, має недобудований паркан і дві пусті сторожки. В подвір’ї брудно, в номері немає навіть столику, а єдине місце де він є - чудова дерев’яна бесідка у подвір’ї, вся брудна і запльована лушпинням від насіння та закидана порожніми пляшками від пепсі та горілки. В ванній кімнаті вся сантехніка коричневого кольору і навіть немає туалетного паперу. Так зване кафе, де "ми можемо їсти", виявилося звичайним генделиком, який працює після 6 години і має в асортименті лише алкогольні вироби, чіпси, насіння і т.д, а асортимент місцевих магазинів, яких аж 2, просто вражає вибором ковбас, заморозок, печів і лимонадів і іншої неїстівної дряні, хіба шо можна купить трохи турецьких фруктів. А в селі навіть немає ринку! Тобто забудьте про домашні фрукти та овочі! Тільки добра жіночка адміністратор садиби, зжалілася над нами, і просто так, видала нам електрочайник з сусіднього будиночка, поки в нього не засилилися люди і домовилася з жіночкою з села про те, щоб мамі приносили козиного молока, творогу та готували якусь просту їжу.
Тобто жити там можна і вода у озерах дійсно прозора і чудова (заважають, як жавжди, тільки люди, що кидають за собою сміття та гучна музика, що лунає від ларків навколо озера). Але ж навіщо так дурити людей? Садиба недобудована до кінця, в подвір'ї брудно, в будинку де здаються кімнати навіть немає кухні. Все якось недодумано, недобудовано, недороблено, недо, недо...

Свят сказав...

Жесть...А як прізвище було цього алкаша з Сіверянських оберегів???

Анонім сказав...

ху..я сее

Ігорьок сказав...

А скільки грошей вони хочуть за цю садибу?

Надежда сказав...

Хочется сделать поправку.В с.Олешня церковь освящена в честь иконы Матери Божией "СМОЛЕНСКАЯ",в данный момент ведутся реставрационные работы и оооочень нужна материальная помощь.Перед иконой "СМОЛЕНСКОЙ"Матери Божией молятся во всех житейских нуждах ,а еще просят сохранить в пути.Она ПУТЕВОДИТЕЛЬНИЦА!!!!!

Анонім сказав...

Интерсно, кто автор истории Олешни? Если не знаешь истории - не надо писать "ерунду". А делать рекламу усадьбы Русовой чтобы заработать деньги - не прилично. Русова и бизнес несовместимы.Очень жаль, что многие люди сразу этого не поняли. Где обещанная усадьба после реставрации? Почему в домике больничной кухни размещают эспонаты из музея? Когда будет настоящий музей Русовой? Хватит прикрываться именем Великого Педагога!!!

Анонім сказав...

На Голубих озерах неперевершено! Такої прозорої чистої води не бачила зроду. А сервіс,звісно, сільський. Тут тобі і сіновал і туалет на вулиці. Так, і в Криму нам пропонують часом не кращі умови. І халтура трапляється, навіть за кордоном. Вибирати нам з вами.

Анонім сказав...

Голубі озера це прекрасно!!

Владимир сказав...

Начну с того, что заказали котедж с 22.06.13 по 24.06.13г. в Садыбе Софии Русовой. Сдедали предоплату на карточку хозяина, на сутки на 2 семьи. По телефону хозяин обещал все удобства и инфраструктуру. Берите продукты у нас есть кухня. Вот мы и собрались. Выехали 2 семьи одной машиной. Приезжаем на место и.......... Стоит 3 домика. Один занят. Два других в стадии постройки. Комнаты, которые были предложны очень маленькие, на вторых этажах. Туалет и душ есть. Но запах лака и краски режет глаза. Позвонили хозяину. Появиться не соизволил. От Садыбы до Голубых озер хороших 2 км. Территория заросшая. Везде строительный материал. Обещанной кухни нет. Предложили электроплитку, но готовить в комнате в которой потом спать- БРЕД. Лестница на 2 этаж крутая и узкая. Детям не подняться и не спуститься самостоятельно, да и взрослым после принятых 150 гр. опасно. Обслуживающий персонал - Тамара адекватная, нормальная женщина, очень извинялась за хозяина. Теперь о озерах. Проехались посмотреть. Места свободного нет. Палатки стоят друг на друге. Туалетов нет. Мусорного бака не видно из-за пакетов с мусором. Если ветер из леса то ощущение, что находишься в сельском общественном туалете. Вода в озерах действительно голубая, но так как туалетов нет, а народу очень много, то подумайте сами о проценте мочи в этих озерах. Закончилось тем, что сняли целый дом на краю села у хозяйки. По деньгам в 2 раза дешевле, чем в Садыбе Русовой. В конце огорода хорошее чистое лесное озеро. Чуть дальше еще 2 озера и тоже чистые. Людей мало. Мусора тоже немного. Хозяйка хорошая, разрешала все. Рвать шелковицу, смородину, поричку. Дом прохладный, кондиционера не нужно.
На второй день попытались вернуть деньги, за Садыбу Руссовой. Хозяин всячески пытался не отдавать. Но все-же потом вернул, через Тамару, не удосужившись даже извиниться за вранье.
Итог.
Отдохнули хорошо. НИКОМУ НЕ РЕКОМЕНДУЕМ СВЯЗЫВАТЬСЯ С САДЫБОЙ СОФИИ РУСОВОЙ!!!
Проще снять дом у хозяев. И купаться в лесных озерах.

Анонім сказав...

дуже цікава історія села Олешні, дякую. Отаман Галака крутий!

Анонім сказав...

КТО ХОЧЕТ ОТДОХНУТЬ В ХАРОШОМ ДОМЕ?
КУХНЯ, ЛЕТНИЙ ДУШ, ПРАСТОРНИЙ ДВОР С САДОМ
ОЗЕРО 5 МИНУТ ЗВОНИТЕ ТЕЛ: 0633546382

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, деякі євреї - פּאָלעסיע, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2014 ІЦ Полісся
Zhytomyr, Rivne, Chernihiv, Kyiv, Lutsk | Інформація | Співпраця