Історія села Авдіївка - Куликівський район Чернігівської обл.

Краєзнавчі матеріали газети "Поліська правда" (Чернігівщина).

Довідник сіл Полісся: дані з історії села Авдіївка та його сьогодення...

Географічні координати села Авдіївка на мапі.

Назва села походить від прізвища першого поселенця, вільного українського козака Авдієва, який на березі мальовничої річки Десни зупинився і створив поселення, яке згодом перетворилося в хутір, а потім розрослося і стало село Авдіївка.

Село Авдіївка відносилось до Куликівського району і мало свою сільську раду. 1955 року сільраду було ліквідовано, а село Авдіївку підпорядковано до Ковчинської сільської ради.

В 17-18 століттях в селі жили державні селяни та вільні козаки. Державні селяни відбували панщину, 3-4 дні на тиждень працювали на пана. Вільні козаки жили краще, відбували військову службу і за це звільнялись від загальних поборів та повинностей, що їх накладали на селян.

Після знищення кріпацтва 1891 р. тут жили до 40 державних господарств "казенні", які залежали від поміщика Селецького і платили за користування землею один крб за десятину. А 15 козачих господарств платили податок 35 коп за десятину.

Більшість землі, лугу, лісу належала поміщикам. Вони ділили населення села на частини по класовому поділу: куркулі, середняки, бідняки і зовсім безземельні селяни. В 1887 році в селі Авдіївка була заснована 4-х річна школа, яку збудувало земство, вона була парафіяльною православною школою. Тут вчили дітей багатих селян. Першою вчителькою була Євгенія Миколаївна Ніаполітанська, вона жила при школі біля річки Сула. В школі був один великий клас.

До 1917 року в с. Авдіївка була приватна лавка єврея Берка Мартиновича, який завозив різні товари.

В 1935 році в с. Авдіївці відкрито семирічну школу, де першим директором був Шульга Петро Юхимович. Радянська школа була відокремлена від церкви і тут навчали дітей селян наукою без релігійного впливу. В 1941 році німецькі окупанти закрили школу, а директора школи розстріляли.

В Авдіївці парторганізація комуністів утворилася не відразу. Під керівництвом КП (б) в 1931 році засновано в с. Авдіївці колгосп "3-й Вирішальний". Першим головою колгоспу було обрано зборами колгоспу Дорошенка Миколу Гавриловича. Але в 1934 році під час засідання правління колгоспу, пострілом з обріза через вікно повстанці смертельно поранили колгоспного ватажка.

За період 1945-1959 роки змінилося шість голів колгоспу. З 1960 року колгосп "3-й Вирішальний" пішов на піднесення. До війни трудодень коштував 2 крб 50 коп. А після війни він коштував 4 крб 50 коп.

За період 1946-1962 роки колгоспники побудували кормоцех, кімнату відпочинку для тваринників, 25 силосних ям, дитячі ясла, сільський клуб на 100 чоловік, гараж для5 автомашин, бібліотеку на 5 тис. 426 книг, два магазини, пилораму, закладено фундамент для будівництва школи, проведено радіо з Ковчина.

За період 1959-1963 роки колгосп придбав 10 тракторів, 6 комбайнів, в 10 раз збільшено стадо корів, колгосп збирав по 17 ц з га зернових. Дійних корів -330 штук, свиней - 840 шт, овець - 755шт. Утворено куреферму - 609 шт, качкоферму —447 шт, гусяча ферма- 237 шт, 45 шт. кролів.

Колгосп добився надою молока на корову на рік по 2449 кг. На 100 га угідь вироблено молока по 345,6 цнт на рік, одержано яєць на рік 54 тис.шт, м'яса кролів 2,6 цнт, м'яса птахів - 30,5 цнт на рік.

Передовики колгоспу- доярка Момот Уляна Андріївна, яка надоювала на рік по 2700 на корову, Антоненко Анастасія Іванівна - про 2626 кг на корову, Атрощенко Єфросинія Григорівна - пташниця, яка одержала по 120 яє на кожну курку несушку на рік.
62 році всієї землі в колгоспі було 2675 га , з них : сільськогосподарських земельних угідь 2148 га, орної землі - 1030 га, сіножатей - 629 га, пасовищ- 464 га, саду - 25 га, лісів і загарників - 101 га, непридатної землі - 302 га.

В 1913 році, зі слів старожила Братусенка К.А., який тоді працював писарем , було 350 дворів з загальною кількістю населення 1400 чоловік. За 1959 рік по даних перепису населення було 1240 чоловік, з них чоловіків -491, жінок-749.

"На 1 січня 1963 року було 379 дворів з населенням 1287 чоловік. В 1932 році в селі Авдіївка засновано сільський клуб і в цьому ж році була заснована бібліотека в сільраді. В 1965 році була збудована нова школа на 5 класів. В 1967 році в березні місяці в с. Авдіївка було підключено до державної електромережі. Жителі села почали купувати телевізори, холодильники, електроприлади. Село розвивалось, люди почали за нелегку працю отримувати зароблені гроші, жити заможніше.

З 1990 року почала працювати своя сільська рада в новозбудованому приміщенні в центрі села, бо до цього часу село було підпорядковане до Ковчинської сільської ради.

На даний час загальна площа населеного пункту становить 2860, 3 га, під забудовою та присадибними ділянками - 195 га, орна земля - 164 га, пасовища 502 га, сільгоспугідь 2325 га, сіножатей - 624,3 га

На 1 Травня 2006 року кількість дворів в селі всього 333 ( з них 98 "дачники"), населення 501 чоловік.

Пенсіонерів - 236 чоловік, працездатного населення - 200 чоловік, непрацездатного - 228 чоловік, зайняті - 102 чоловік, безробітні - 66 чоловік, інвалідів ВВВ - 2, учасників бойових дій - 6, ліквідаторів аварії на ЧАЕС - З, воїнів-афганців - 2.

На території сільської ради розташовані такі установи: навчально -виховний комплекс (школа - сад), ФАЛ, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, АТС, два магазини.
Основною виробничою одиницею на території села є сільськогосподарський виробничий кооператив "Авдіївський" і обслуговуючий кооператив "Надія", директор Оксана Краштовська.

Земля розпайована на земельні частки /паї/, видані Державні акти на право власності на земельну ділянку. СВК "Авдіївський" взяв в оренду 291 земельний пай ( ріллю), що складає 492, 3 га. Решта 111 земельних паїв в оренду не здані.

Адреса сільської ради: 16321, Чернігівська обл., Куликівський р-н, с. Авдіївка, вул. Центральна, 69, тел. 2-92-16.

Тема: довідник сіл - Авдіївка, Куликівський район Чернігівщини

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



0 comments:

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, деякі євреї - פּאָלעסיע, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2014 ІЦ Полісся
Zhytomyr, Rivne, Chernihiv, Kyiv, Lutsk | Інформація | Співпраця