Беларускі Рэзыстанс: білоруська партизанка в часи ІІ Світової

Білоруські "лісові брати" – повстанці на Поліссі.

foto: рух опору в БілорусіЗгадуючи партизанські дії часів Другої світової війни довкола Полісся, під терміном "лісові брати" здебільшого розуміються литовці або українці. Адже про діяльність УПА та литовських повстанців так чи інакше чув майже кожен, хто цікавиться історією минулого століття.

Натомість про національний партизанський опір у Білорусі під час та після війни відомо дуже мало. Про це зі зрозумілих причин не дуже говорили за часів Радянського союзу, та й теперішні власті Білорусі приділяють увагу майже винятково діям лише червоних партизанів на Поліссі...

Боротьба за землі, які кожен вважав своїми

Насправді історія національних рухів довкола Полісся під час Другої світової надзвичайно складна та заплутана. Адже часто-густо різні національні партизанські угруповання воювали не лише з державними арміями Третього рейху або Радянського союзу, але й між собою.

Особливо трагічною ситуація була сама на білоруських землях, де точилася фактично повномасштабна міжнаціональна та громадянська війна. Адже на землях, приміром Берестейщини, могли одночасно воювати одні проти всіх інших:

1) німецька армія
2) радянська армія
3) польська Армія Крайова
4) литовські лісові брати
5) українська Повстанська армія
6) радянські партизани
7) польська Армія Людова
8) білоруські партизани

З-поміж партизанських угруповань найбільш численними й організованими на території Білорусі були польська Армія Крайова [Armia Krajowa, АК], Українська Повстанська Армія (УПА) та Литовська Визвольна Армія [Lietuvos laisvės armija, LLA].

Усі вони воювали проти Червоної армії, проте спільних дій майже не провадити, відзначалися лише поодинокі випадки співпраці, адже укладенню повноцінного альянсу заважали сильні національні та політичні протиріччя. Так українці конфліктували з поляками через прикордонні землі Холмщини, Підляшшя, Волині. Натомість поляки мали суперечки як з українцями, так і з литовцями - через Вільнюс і Віленський край, на який окрім поляків претендували ще також і білоруси. Різне бачення майбутнього Пінщини й Берестейщини часто розділяло українців із білорусами.

Нейтральні стосунки відзначалися між українськими та литовськими партизанами, які мали багато спільних ворогів - червоних, фашистів та обидві польські партизанські армії.

Відомі ж випадки співпраці партизанських рухів зафіксовано між українськими та білоруськими партизанами.

Історія білоруського партизанського руху

У 1942 р. в Мінську була створена Білоруська незалежна партія [Беларуская незалежніцкая партыя] (БНП) - малочислена законспірована організація, до якої увійшли відомі діячі білоруського націоналістичного руху, зокрема отець Вінсент Годлевський [Вінцэнт Гадлеўскі], Михайло Вітушко [Міхал Вітушка] та інші.

Статут БНП проголошував, що "теренами діяльності партії є Білорусь і всі інші країни, де живуть білоруси. Метою БНП є досягнення і забезпечення в майбутньому незалежності Білорусі".

Варто зазначити, що на відміну від ОУН, організація БНП від початку активно співпрацювали з німецьким Абвером. Після повернення Радянської влади члени БНП стали учасниками та керівниками білоруських повстанських загонів, а в своїй програмі БНП оголосила, що ставить собі за мету "ліквідацію системи комуністичної диктатури в Білорусі та досягнення повної незалежності білоруської держави".

З 1944 до 1950 р. в Білорусі діяла білоруська партизанська організація "Чорний кіт" або Білоруська Визвольна Армія [Беларуская Вызвольная армiя], на чолі з Всеволодом Родьком [Усевалад Родзька] та М. Вітушкою, перші загони якої були сформовані в німецькому тилу з членів БНП та десантовані за лінію фронту.

Згідно з даними радянського наркомату держбезпеки (НКГБ) БССР, к 1945 р. "наявними матеріалами встановлено, що підпільні групи БНП були створені у всіх обласних і районних центрах БССР". Протягом 1944-45 рр. НКВД вдалося розгромити кілька партизанських загонів БНП і взяти в полон її провідника В. Родька, якого було розстріляно 1946 р.

За повідомленнями білоруських емігрантських видань у березні 1948 р. загонам БОА вдалося навіть штурмом взяти місто Новогрудок [Навагрудак], в ході якого вони перебили всіх радянських чекістів, солдатів місцевого гарнізону та працівників адміністрації, звільнили ув'язнених і захопили багато зброї. Підтверджень цих даних з незалежних джерел немає.

Крім того, на білоруських теренах діяли й інші угруповання ("Беларуская Самаахова", "Беларуская краёвая абарона", "Саюз беларускай моладзі"). Звісно, багато білорусів, особливо зі східних регіонів, воювали в лавах червоних партизанів, трохи менше (переважно західних білорусів-католиків) - у лавах польської Армії Крайової, іноді також і в УПА.

На жаль, повоєнна історія білоруського антирадянського опору й до сьогодні лишається недостатньо вивченою через закритість архівів. Так, після розпаду СРСР документи КГБ і радянського міністерства оборони було розсекречено в Україні та Литві, натомість у Білорусі вони як і раніше закриті для дослідників.

Співпраця білоруських партизанів та УПА

Досить добре відомо про рейди на білоруське Полісся 1942 р. загонів під командуванням генерала Шухевича (докладніше дивіться матеріал "Знаходжаньне ўкраінскага батальёну Пабягушчага і Шухевіча ў Беларусі і іх кантакты з беларускім вызвольным рухам").

Багато білорусів з лав Білоруської самооборони [Беларуская Самаахова] брали участь у формуванні та діяльності знаменитої самоврядної Поліської січі й Олевської республіки Тараса Бульби-Боровця.

Станом на 1943 рік на переважно українському Поліссі, яке пізніше було включене до складу Білорусі, діяло до 10 тис. партизанів УПА.

Існують свідчення, що восени 1948 р. загони білоруських партизанів спільно з УПА захопили місто Кобрин, а в березні 1949 р. - Гайнівку.

Учасники білоруського збройного опору

На відміну від українців, литовців, поляків чи росіян, білоруси не мали єдиного керівного центру, якому підкорялася би переважна частина загонів повстанців. До того ж, вони не мали чіткої ідеології й не могли спертися на досвід боротьби за незалежність в 1917-1920 роках. Справедливо буде зауважити, що це була війна радше не "за", а "проти" чогось.

Більш-менш організований білоруський опір Радянському уряду оформився лише в 1944-45 рр. На той час на нелегальному становищі в Білорусі перебували десятки тисяч людей різних соціальних груп і переконань, які не бажали жити за радянського режиму.

Архівні документи містять безліч трагічних фактів, зокрема щодо примусової мобілізації білорусів до Червоної армії: "15 июля 1944 г. при сопровождении 159 мобилизованных из местечка Солы в г. Вилейка мобилизованные начали разбегаться в лес. В результате применения оружия сопровождающими убито 18 и ранено 20 человек. В г. Вилейка доставлено только 3 человека".

Загалом, збройне протистояння Радянської влади та лісових братів на Поліссі тривало до кінця 40-х - початку 50-х рр. Останні організовані загони Армії Крайової в Західній Білорусі було знищено в 1948 р. Литовці організовано воювали до 1952 р., коли командир південної округи литовських повстанців Адолфас Раманаускас-Ванагас [Adolfas Ramanauskas-Vanagas] видав наказ про припинення партизанської боротьби, хоча останній литовський партизан Антанас Крауяліс [Antanas Kraujalis] продовжував свою війну аж до 17 березня 1965 року.

Загони ж УПА, за даними білоруського історика Володимира Гуленка, діяли на поліських теренах сучасної Білорусі до кінця 1953.

Накази ж білоруським повстанцям віддавати було нікому, але до початку 50-х рр. їхня збройна боротьба згасла, хоча окремі партизани продовжували переховуватися в поліських лісах іще багато років.

Над матеріалом працювали Ярослав Хом’юк, Володимир Чупко, використано дані Василя Матоха "Лесные братья". Дивіться також фільм Беларускі рэзыстанс (білоруською мовою).

__________________________________________________
| promo by IC Polissya |
Бажаєте заробити грошей, побачити Англію та вивчити англійську мову? - програма Work & Study UK саме для вас.
Цікаві екскурсійні тури по Європі.

__________________________________________________


:: Чтобы получить информацию по-русски, ищите – национальное антисоветское партизанское движение в Беларуси, беларусская партизанка, лесные братья на Полесье.
:: To get more information in English please ask or google for – Forest brothers in Belarus, anti-Soviet resistance, Belarussian partisans.
:: Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – miško broliai Baltarusijoje, partizaniniai karai Antrojo pasaulinio karo metu.
:: Каб атрымаць інфармацыю па-беларуску, шукайце - "Лясныя браты" у Беларусі, "Чорны кот", партызанскія злучэнні, беларускія партызаны.
:: Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – partyzantka na terenach Białorusi w czasie II wojny światowej.

Тема: національний партизанський рух у Білорусі

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



2 comments:

SkySkol сказав...

А є цифри по загальній чисельності цих білоруських загонів?

Анонім сказав...

Мало їх було, наші та литовці більше воювали... Москалів проти совєтів і то більше було

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, деякі євреї - פּאָלעסיע, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2014 ІЦ Полісся
Zhytomyr, Rivne, Chernihiv, Kyiv, Lutsk | Інформація | Співпраця