Древлянь: древляни та їхнє князівство, історія древлян

Історія Полісся: Древлянь (≈500–945 рік)

foto: istoriya drevlyan Князівство лісового слов'янського племені древлян або деревлян – на території сучасної Житомирської, Київської та сходу Рівненської областей від межиріччя р. Случ і Горинь на заході до Дніпра на сході та від Прип'яті до р. Здвиж і Тетерів на півдні. Столиця Древляні – місто Коростень, найбільші центри - Малин, Радомишль, Городськ, Овруч...

Князівство лісового слов'янського племені древлян або деревлян – на території сучасної Житомирської, Київської та сходу Рівненської областей від межиріччя р. Случ і Горинь на заході до Дніпра на сході та від Прип'яті до р. Здвиж і Тетерів на півдні. Відоме повідомлення імператора Візантії Костянтина VII Багрянородного про те, що древлянські землі на півдні межували з половцями, є, вочевидь, помилковим.

Столиця Древляні – місто Іскоростень (сучасний Коростень), найбільші центри - Малин, Радомишль (Мичеськ, Микгород), Городськ (поруч Коростешева), Овруч (Вручий, Вручій).

Основними заняттями древлян були лісові промисли, сільське господарство (переважно підсічне землеробство), скотарство, ремесла, зокрема обробка Овруцького шиферу. Виготовлені з нього пряслиці експортувалися з Древляні не лише до сусідів, але й до Польщі та Болгарії.

Древляни вклонялися численним язичницьким божествам слов'ян, при цьому на відміну від полян з їхнім культом Перуна, не мали якось одного верховного бога. Сакральними місцями древлян були святилища з ідолами та священні діброви, велике поширення мали священні камені. Головним сакральним центром Древляні могло бути збережене до сьогодні Камінне Село.

Древлянам був відомий календар, що являв собою вказівник сонячної тіні, тлумаченням якого займалися волхви. Надзвичайно великого та глибокого поширення серед племені древлян через їхню ізольованість поміж лісами набули знахарство, вірування у чудодійні властивості води та рослин, відьмацькі чари, культ вовкулаків.

На жаль, жодних письмових пам'яток древлянська культура по собі не лишила, тому вся хронологія останніх століть існування Древляні ґрунтується на сторонніх і пізніших літописних свідченнях.

Так, очевидно, що розквіт древлянського князівства припав на 8 – початок 9 століття. Військові сили Древляні були досить потужними й мобільними, вірогідно в союзі з сусідніми дреговичами протягом довгого часу конфліктували з київськими полянами, феномен перетворення яких на русинів досі остаточно не з’ясовано.


Фото: Пам'ятник князю Малю в Коростені, Wikipedia.

У пізнішій київській "Повісті врем'яних літ" Нестора, древляни згадуються окремо та зі спеціальними характеристиками, відомий, зокрема, пасаж про те, що "в древлях" "весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води".

Згідно з літописами, у 883-884 році Древлянь зазнала поразки від полян-русин Києва на чолі з князем Олегом та змушена була сплачувати йому данину чорними куницями. 907 року древлянські війська згадуються серед учасників міфічного походу руських військ на Візантію.

912 року, одразу по смерті київського князя Олега Древлянь оголосила про відмову від подальшої сплати данини, проте за 2 роки знову зазнала поразки від його сина Ігоря, який подвоїв попередню дань.

Протягом періоду сплати данини Києву Древлянь зберігала свою князівську владу, проте її характер невідомий.

942 року фіксується чергова збройна сутичка древлянських військ з київськими, а з три роки – в 945 – спроба повторного збору данини (полюддя) Ігорем спричиняє загальне повстання Древляні, яке очолює князь Ніскиня (Мал). Війська Ігоря було розбито, а його самого вбито у Коростені та поховано в кургані в Могильному (сьогодні село Поліське).

Того ж 945 року в помсті за смерть чоловіка на Древлянь вирушає дружина загиблого Ігоря – київська княгиня Ольга. За літописними свідченнями, вона спершу вбиває повноважне древлянське посольство, а наступного 946 року знову бере в облогу Іскоростень. Не здобувши міста, Ольга вдається до хитрощів і спалює Іскоростень за допомогою палаючих голубів.

Похід Ольги спричинив кінець Древляні. Люди визнали її як велику відьму, що розумілася на древлянських лісових чарах і зуміла їх подолати. Недаремно під час усього походу Ольга, або як її нарекли древляни Йовга, змушувала своїх воїнів не пити воду з існуючих джерел, а копати нові колодязі, прокладати болотами нові гаті тощо. Серед древлян поширився навіть своєрідний культ Йовги. До сьогодні на землях колишньої Древляні збереглися численні Йовжині колодязі та урочища.

Після поразки від Ольги древляни остаточно підкоряються владі Київської Русі та поступово розчиняються у русинах. Центр древлян переносить в Овруч, землі переходять під контроль сина київського князя Святослава Олега. Пізніше між ним та його братом Ярополком спалахує війна, підбурена старим варязьким воєводою на ім'я Свенельд, який був соратником ще княгині Ольги та добре знав Древлянь. 977 року Олег Святославович зазнав поразки під стінами Овруча.

Остання згадка про древлян у літописних джерелах датується 1136 роком у зв’язку з тим, що син князя Мономаха Ярополк передав їхні землі у володіння Десятинної церкви Києва.


:: Чтобы получить информацию по-русски, ищите – история древлян, древлянское княжество, Древлянь, древлянский князь Мал и киевская княгиня Ольга.
:: To get more information in English please ask or google for – history of drevlians, Polesian principality of Drevlyan, Drevlyan prince (knyaz) Mal and Olga of Kyiv.
:: Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – drevlianai, rytų slavų genčių sąjunga, drevlianų kunigaikštystė Drevlian, drevlianų istorija, kunigaikštis Malas ir Kijevo kunigaikštė Olga.
:: Каб атрымаць інфармацыю па-беларуску, шукайце - гісторыя дрэўлян, древлянское княства, драўляне , древлянский князь Малы і кіеўская княгіня Вольга.
:: Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – drewlanie, plemię drewlan historia, książę drewlanski Mal i księżna Olga Kijowska.

Тема: історія древлян та древлянське князівство

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



0 comments:

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, деякі євреї - פּאָלעסיע, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2014 ІЦ Полісся
Zhytomyr, Rivne, Chernihiv, Kyiv, Lutsk | Інформація | Співпраця