Твір на тему: подорож з Києва до Молдови, Румунії та Болгарії

Твір на тему: подорож на авто до Румунії, Болгарії. Автор: І. Свірин, вересень-жовтень 2005 р.

Одразу можна сказати загалом – їхати з Полісся до Болгарії чи Румунії на авто проблемно усіма шляхами..(- До того ж і в Румунії, і в Болгарії великі проблеми як із поїздами, так і з автобусами..

Візи до Молдови, Румунії, Болгарії:

До Молдови на щастя ще не потрібні. З решти двох - спершу треба відкривати болгарську. Нахабство в тому, шо приватна віза шось близько 60 євро коштує! Але можна їх кинути. Вони мають офіційні знижки для турагенцій. Відповідно мудро є з котроюсь із них домовитися, вони візьмуть 20 євро + 100 гривень і самі відкриють візу за 4 дні, навіть до посольства ходити не треба. Потім вже іти до румунів. А ці ще ліпші - у них навіть транзитна віза коштує 20 баксів!! Дворазова транзитна - 35, дисконт йобтєль.. Ну але натомість за наявності болгарської візи румуни не вимахуються - квитків для транзиту чи довідок там якихось не просять, тупо за тиждень приходь, забирай. Набір документів стандартний + ксерокопія паспорту, видно нема в них такої складної техніки у посольстві.. Словом мінімум 2 тижні десь треба розраховувати на всі візові теми.

Транспорт у Румунії та Болгарії:

Поїзди – звичайні європейські, 8 місць для сидіння вдень, 4 спальні вночі, 2-х класів, можна курити, переважно старі німецькі. Вони дешеві, але по-перше дуууже повільні (напр. з Софії на Пловдів поїздом 20 гривень і 3,5 години руху, автобусом 30 гривень і 1,5 години), по-друге постійно затримуються (з Бухаресту на Софію – на 1,5 години), і нарешті в Румунії можуть бути тупо скасовані, навіть Intercity.. Їздити можна лише тими, що позначені як I та А, в крайньому випадку - R. Усі решта - просто підводи місцеві, типу наших електричок, їхати ними можна з тиждень, бо Румунія країни таки здорова.. І до речі в Румунії теоретично можна й на возах пересуватися - там їх конкретно вдоста на дорогах:))

Автобуси – добре є на малі відстані, десь до 2-х годин шляху. Якщо ж довші відстані – напр. з Софії на Варну - то південні хлопи-водії нікуди не поспішають, стануть собі на 2 години на обід, потім на годину на заправку тощо. Як наслідок їдеш цілий день..

Тому найкраще – як хтось шоферує:) – пересуватися по країні на авто. Фактично в кожному місті є місцеві контори (не Hertz:), які за 90 гривень на добу без застави здадуть вам незлу машину. В Болгарії половина з них їздить на газі (3 грн. за літр), бензин дорожчий – А95 коштує 6 гривень. Автобани дуже фігові, на 2 смуги збудували тіки з Софії на Пловдів, далі на море або на північ лише 1 смуга, але всьо одно – машиною їздити найкраще, по дорозі багато кльових таверн..:)

Поїздка до Румунії/Болгарії:
< наймудріше їхати з Києва на Кишинів, звідтам автобусом на Бухарест, і далі поїздом на Софію. Назад же з Бухаресту – поїздом на Чернівці. >

Окрім літаків, є 4 варіанти дістатися до Румунії / Болгарії з Києва:

1. Через Чернівці
Поїзд Київ-Чернівці; автобус чи приватний мікроавтобус Чернівці-Сучава; поїзд чи автобус Сучава-Бухарест (або московський поїзд Чернівці – Бухарест) / Поїзд Бухарест-(Русе) Софія.

Кльовий поїзд "Буковина", йде з Києва ввечері по 6-й, у Чернівцях біля 9 ранку. Дешево і чисто, жодних проблем. Особливий прикол – їхати в купейному вагоні, який поєднаний із кабаком!:) Він такий один на цілий поїзд, дуже специфічно.

Але проблеми починаються вже у Чернівцях. Там зара тіки два офіційні автобуси на Сучаву (найближче місто за кордоном), і йдуть вони дуже рано або пізно. Відповідно з залізничного вокзалу тре брати машину або тролейбусом №3 їхати до автовокзалу (він далеко, пішки дуже довго). На автовокзалі треба знайти місцевих румунів, які щодня на мікроавтобусах їздять на Сучаву в своїх торгових справах:) Зробити не важко, ціна – 10 баксів, беруть у гривнях. Їхати з ними до Сучави десь 2 години, великий плюс – дуже швидко перетинаєш кордон. Наші дядьки правда можуть здивуватися, чого це хлоп із транзитною візою, виданою в Києві, їде в глухе румунське село на машині з місцевими. Але всі питання відпадають після демонстрації внутрішнього паспорту з пропискою (знову ж таки – завше мудро брати з собою внутрішній паспорт, це формально заборонено, але дуже часто допомагає!).

На румунському кордоні жодних проблем – вони там румунською між собою швидко все вирішують, на мене тіки раз зиркнули, типу цей вар’ят з нами, всьо ок..:)

Далі вже Румунія, Сучава.. Оце справді суча лапа!:) Обмінників на вокзалі нема (а у Чернівцях леї якогось біса теж не міняють), відповідно треба відразу їхати до центру. Містечко саме невелике, але вокзали у двох різних кінцях. Жодна курва не розуміє ані укр./рос., ані англійську, тому краще знати базові назви. Головний залізничний вокзал називається Гара Ішкень чи якось так. Як поміняли гроші – відразу туди маршруткою №1 за одну нову (10,000 старих) лей. Там найкращий поїзд на Бухарест іде близько 17.00, Intercity. Але проблема в тому, що він може бути тупо Anulat! Значить скасовано.. Для Румунії це нормально. Кобіта в касі крім як румунською жодною мовою не говорить. Якщо поїзд скасовано, виникають 2 варіанти – або чекати наступний, 00.30, і їхати ним цілу Румунію поночі (в цьому випадку мудро взяти квиток у перший клас, +15 баксів, але натомість спокійніше себе почуваєш, у купе тупо спиш цілу ніч), або ж їхати тою самою маршруткою №1 з вокзалу на автовокзал (близько до центру, називається Авто-Гара). Звідтам щодня йдуть 3-4 автобуси на Бухарест, але кобіта у касі добре знає лише вислови No tickets і Няма білєтів…:) Якщо так – тоді без варіантів, тіки нічний поїзд, бо ночувати в Сучаві то геть не сексуально..

Таким чином, якщо нема реального інтересу до румунської провінції, то мудріше буде, напевно, провести день і ніч у Чернівцях, а на ранок тупо сідати в московський поїзд і їхати прямо до Бухаресту. Це суттєво дорожче, але значно легше.

З Бухаресту на Софію. В сезон (чомусь до 20 вересня), йдуть 3 поїзди, в несезон – 2; вночі; й вдень. Денний дуууже довгий, але надійніше. Формально виїздить з Бухаресту об 11.50, але реально на годину пізніше. В Софії десь о 22.00. Сам поїзд – веселий, двері до вагонів не зачиняються, на кордоні чуваки-контрабандисти стрибають туди-сюди..:) Болгари таки дивляться уважно на візи, до мене домахався, що вона видана типу на "оргтуризм", а я їду сам. Швидко придумав, що візу відкрив, коли з групою збирався, а потім не склалося, от зара сам і їду.. Повірив, без проблем. Є ще альтернативний варіант їхати з Бухаресту місцевими поїздами на Русе (болгарське місто на кордоні), а звідтам вже на Софію, але після Сучави особливо гратися вже нема натхнення..:)

Вокзал у Софії майже такий самий паскудний як і в Бухаресті, з тією ще приємністю, що всі обмінники зачиняються о 21.00. Відповідно вночі краще мати з собою картку для банкоматів, інакше доведеться міняти з рук.

2. Через Кишинів
Поїзд Київ - Кишинів; поїзд на Бухарест / автобус на Варну, Софію.

Поїздів поміж Києвом і Кишиневом три, і всі вони вщент заповнені молдованами, які їдуть на роботу в чи з Москви (поїзд транзитний).. Відповідно, якщо цим шляхом повертатися, то взяти квиток у Кишиневі день у день дуже проблемно, хіба що з рук продають спекулі. Купе офіційно коштує близько 100 гривень. Головна тема в поїзді - це Придністров'я… Суцільний дістрой просто! На кордоні заходять пацани такі типу прикордонники, сумки єссно не дивляться фактично й у паспортах жодних відміток ставити не мають право, натомість мають забаву брати гроші за транзит!:) 2,5 гривні з носа за проїзд територією цієї значить Придністровської молдавської йобтєль республіки.. Найсмішніше, що з українців гроші вони не беруть (видно шо налякали пацанів, що закриємо кордон:), натомість беруть з усіх молдован і росіян! Останні особливо обурені цим фактом, оскільки резонно вважають шо саме вони цих ідіотів і годують…:))

Із Кишинева на Бухарест іде тіки один поїзд Прітієра чи шось таке, на Болгарію – немає. До Софії ходить лише 1 автобус двічі на тиждень, з Софії у вівторок об 11 (в Кишиневі наступного дня о 9-й), з Кишинева в четвер. Їхати довго, нудно, але дешево – близько 200 гривень. Не виспатися, бо дохолєри кордонів. Найдовший – румунсько-болгарський, там люблять висаджувати цілу купу молдован регулярно, ніхто не дивується, але 2 години ти тупо стоїш. Якщо їхати з Болгарії, то ще проблема в Кишиневі – автовокзал фіг зна де за містом, гірше ніж у Львові, обмінника нема і банкомата теж, відповідно треба або платити кешом 10 баксів таксисту, щоб довіз до центру міста, або домовлятися з дєвочками/мальчиками аби вони заплатили за тебе гривню на маршрутці, допоки ти не поміняєш і не віддаси їм у центрі. В принципі не проблема бо всі говорять російською.

3. Через Одесу (тільки в Болгарію)
В сезон ходить паром Одеса-Варна. Я особисто не плавав, але з огляду на залізнично-автобусні проблеми можливо шо це найкращий шлях на Болгарію.

4. Прямий поїзд на Бухарест / Софію
Він один, московський. Їхати до Софії 3 дні, коштує близько 100 баксів. Знову ж таки – довго й дорого, але спокійно.

Загальні висновки:)
Якщо хтось один (а особливо одна!:), то довго тусуватися Румунією я б не радив, забагато проблем.. Тому наступного разу на Бухарест я би брав прямий поїзд з Чернівців, на Болгарію – спробував би паром з Одеси на Варну.

Якщо ж хочеться і в Румунію, і у Болгарію, тоді напевно: наймудріше їхати поїздом з Києва на Кишинів, звідтам автобусом на Бухарест, і далі поїздом на Софію. Назад же з Бухаресту – поїздом на Чернівці.

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



0 comments:

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, деякі євреї - פּאָלעסיע, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2014 ІЦ Полісся
Zhytomyr, Rivne, Chernihiv, Kyiv, Lutsk | Інформація | Співпраця