Історичний календар Полісся 17 - 23 серпня

17 - 23 серпня в історії Полісся:

  • 17 серпня 1943 - село Броницька Гута біля Городниці Новоград-Волонського р-ну Житомирщини повністю спалено фашиськими військами, вбито 32 мешканці.
  •  17 серпня 1997 - початок безвізового режиму поїздок між Україною та Польщею, який діяв до вступу Польщі у Шенгенську зону.
  •  18 серпня 1944 - червона партизанська дивізія імені Ковпака в повному складі ввійшла до складу НКВД для боротьби з УПА та іншими національними збройними формуваннями.
  •  19 серпня 1925 - центр Новгород-Сіверського округу було перенесено з Новгород-Сіверського до міста Глухів. 
  •  19 серпня 1942 - атака загонів "Поліської січі" Т. Бульби-Боровця на контрольований Вермахтом Шепетівський залізничний вузол – звільнено 2 ешелони бранців.

  • 19 серпня 1943 - село Мала Цвіля Городницького району Житомирської області повністю спалено німецькими військами.
  •  19 серпня 1977 - у Луцьку відкрито пам’ятник Лесі Українці
  •  19 серпня 1991 – путч ГКЧП у Москві. Перший мітинг протесту відбувається в Чернігові. В Києві утворено УНСО. 
  •  20 серпня 1941 - німецький декрет про створення рейхскомісаріату "Україна", до складу якого пізніше ввійшло майже все Західне та Центральне українське Полісся, а також південні райони Пінської, Брестської та Поліської областей Білорусі.
  •  20 серпня 1991 - Верховна Рада УРСР розглянула ситуацію в зв'язку з путчем ГКЧП у Москві, ухвалено, що його постанови не чинні на території України. У своїй заяві в газеті "Радянська Житомирщина" міська компартія висловлює лояльність заколотникам. У Києві Спілка українських студентів (СУС) розпочинає безстроковий мітинг протесту, навколо столиці відбувається передислокація радянських військ.
  •  20 серпня 1999 - початок руху електропоїздів (електричок) на залізничній дільниці від Чернігова до Ніжина. З нагоди 900-річчя Сіверського князівства відкрито відреставрований Спасо-Преображенський православний собор у місті Новгород-Сіверському
  •  21 серпня 1932 - селянські заворушення на Чернігівщині проти нереальних планів хлібозаготівель: в селі Слабин спалено млин, у селі Макишин бунт сільського партійного осередку.
  •  21 серпня 1939 - у селі Пушкарі на Сіверщині знайдено залишки житла доби палеоліту та цінні вироби з кістки мамонта.
  •  21 серпня 1963 - у селі Сеньківка Чернігівської області на кордоні з Росією та Білоруссю відкрито Музей дружби народів СРСР.
  •  21 серпня 1967 - в урочищі Лопатин Цуманського лісу на Волині відкрито меморіальний комплекс червоних партизанів Д. Медведєва.
  •  21 серпня 1991 - Чернігівська облрада офіційно визнала ГКЧП.
  •  22 серпня 1920 - важкі бої військ УНР та Червоної армії під Ніжином.
  •  22 серпня 1965 - у Києві створено Добровільне товариство охорони пам’ятників історії та культури УРСР, що збережене велику кількість пам'яток від руйнування.
  •  22 серпня 1968 – збройне придушення радянськими військами Празької весни. 
  •  22 серпня 1984 – небачений град у Києві та околицях, протягом певного часу земля вкрита справжнім шаром льоду.
  •  22 серпня 1991 р. – придушення заколоту ГКЧП у Москві.
  •  23 серпня 1913 - у Києві проходить перша Російська олімпіада, задля якої збудовано перший і єдиний у Російській імперії олімпійський стадіон. 
  •  23 серпня 1924 - у Ніжині на Чернігівщині відкрито першу електричну станцію.
  •  23 серпня 1939 – у Москві укладено пакт та секретний протокол Молотова–Ріббентропа, що невдовзі призведе до об'єднання Галичини та Закарпаття з рештою України у складі СРСР.
  •  23 серпня 1941 - у місті Цумань на Волині фашистами розстріляно біля 300 людей.
  •  23 серпня 1943 – перемогою Червоної армії на Вермахтом закінчилася Курська битва, що знаменувала собою поворот у ході всієї Другої світової війни. У Коростенському районі Житомирщини повністю спалено село Мошківка, 14 мешканців загинуло.
  •  23 серпня 1961 - у місті Овруч Житомирської області відкрито пам’ятник руському князю Олегу.
  •  23 серпня 1989 – "Балтійський шлях" у Литві, Латвії та Естонії, що знаменував собою початок масового національного руху в СРСР та став прообразом акції "Живий ланцюг" між Києвом та Львовом наступного року.

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



0 comments:

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, деякі євреї - פּאָלעסיע, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2014 ІЦ Полісся
Zhytomyr, Rivne, Chernihiv, Kyiv, Lutsk | Інформація | Співпраця